3.1

1

ІНСТРУКЦІЯ 

з охорони праці

при роботі ручними інструментами

       ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 

1.    Висоту верстата пiдiбрати так, щоб ставши бiля верстата, робочий мiг не нахилюючись i не згинаючи рук, покласти долонi на верстатну дошку.

2.    Верстатна дошка повинна бути гладкою i рiвною : коробка зажиму повинна рухатись без перекосу i робити поступовий i мiцний зажим.

3.    Верстат повинен забеспечити надiйний прижим матерiалу зверху, зажим на ребро i стоячи.

4.    Iнструменти на верстатi розташовувати таким чином, щоб вони були на виду i ними було зручно користуватися. Не можна класти рiжучий iнструмент уверх лезом, або звiшеним з верстата лезом.

5.    Матерiали, заготовки складати бiля верстата так, щоб не вимагалося зайвих рухiв.

6.    Верстати, вайми, пiдкладки повиннi закрiплюватися на мiсцi мiцно i стiйко. Пiдлога бiля них повинна бути рiвна, без уступiв i заглиблень, а проходи вiльними, незаваленими, якi б забеспечували рух в зонi робочого мiсця i пiдхiд до нього.

7.    Рукоятки до ручних iнструментiв виготовляють iз твердих i в’язких порiд деревини; вони повиннi мати гладку поверхню без гострих вуглiв, вiдколiв, трiщiн. Рукоятки сокир, молоткiв, киянок повиннi мати гладенькi овальнi форми з поступовим затовщенням до вiльного кiнця.

      На рукоятках стамесок i долот повиннi бути стежнi кiльця.

      ВИМОГИ ТБ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

1.    Одягти i привести до порядку одяг.

2.    Перевiрити стан ручок iнструмента: їх закрiплення, та вiдповiднiсть вимогам.

3.    Перевiрити стан заточки i правки лез. Тупим, зазубреним iнструментом працювати не дозволяється.

4.    Підготувати робоче місце, розкласти інструмент у вiдповiдностi з вимогами.

      ВИМОГИ ТБ ПІД ЧАС РОБОТИ

1.    При розпилюваннi деревини не допускається ставити палець чи долоню для напряму пили по рисцi. Для цього слiд використовувати обрiзки деревини.

2.    Мотузка та полотно лучкової пили повиннi бути туго натягнутi, полотно не неповинно мати перекосiв.

3.    Перепилювання необхiдно закiнчувати обережно, зменшити натисканням та уповiльненими рухами, притримуючи одпилюваний кiнець, щоб вiн не упав на ноги.

4.    Пиляння лучковою пилкой i ножовкою на повний розмах починати тiльки пiсля утворення глибокого запилу.

5.    Пiд час розборки рубанка при ударi по ньому молотком потрiбно тримати його в лiвiй руцi отворами в бiк, притримуючи рiзець великим пальцем.

6.    Очищати рубанок, фуганок вiд стружки пальцями збоку пiдошви не можна, очищати можна тiльки зверху.

7.    Колодки стругальних iнструментiв не повиннi мати вiдщепiв, шершовостей. Класти на верстат стругальнi iнструменти потрiбно боком колодки, лезом вiд себе.

8.    Перед свердлiнням необхiдно перевiрити мiцнiсть закрiплення свердла в патронi коловорота чи дрелi.

9.    Пiд час свердлiння необхiдно слiдкувати за правильним положенням свердла, яке повинно бути перпендикулярне до поверхнi деталi, яку обробляють.

10. Отвори i гнiзда у крупних деталях виготовляють, сидячи на них. Отвори у тонких деталях потрiбно пiдбити, складаючи деталi в пакети. При довбаннi невеликих деталей їх слiд мiцно прижимати до верстата струбциною i працювати стоячи.

11. При роботi зi стамескою забороняється рiзати в напрямi пiдтримуючої руки, в пiдвiшаному станi, на себе, натиском деталi в груди, з розташуванням деталi на колiнях.

12. На верстатi стамески i долота не дозволяється класти близько до краю верстата, звисаючими з верстаточної дошки, лезом до себе.

13. Передавати стамески, долота i iншi iнструменти, якi мають вiдточене лезо, слiд рукояткою в бiк особi якiй вони передаються.

14. Не можна тримати стамески i долота пiд час роботи в корманах спецодягу, за поясом, також забороняється переносити iнструменти з вiдкритими зубцями i лезами. Це можна робити тiльки в спецiальних футлярах, сумках чи в особливих ящиках-розносах.

15. Рiжучий ручний iнструмент з вибоїнами на робочiй поверхнi, трiщинами використовувати в роботi не можна, не рекомендується працювати i погано заточеним iнструментом.

16. При тесаннi сокирою слiд становитися так, щоб вiдтесувана деталь знаходилася мiж ногами; ногу з боку вiдтесуваної поверхнi потрiбно вiдставляти по можливостi далi вiд деталi, яка повинна бути мiцно закрiплена на пiдставках.

17. Ходiння з сокирою на плечi забороняється , її слiд тримати в опущенiй руцi лезом в низ.

      ВИМОГИ ТБ ПІСЛЯ РОБОТИ

  Пiсля закiнчення роботи iнструмент потрiбно очистити вiд стружки, пилю i покласти на мiсце      збереження.                                                                                                                                                                                                                                 

Зберiгати iнструмент навалом забороняється.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1.     Надати першу медичну допомогу потерпілому, якщо травма тяжка визвати швидку допомогу.

2.     Провести контроль робочого місця де скоївся нещасний випадок, перевірити робочий інструмент.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ІНСТРУКЦІЇ

Особи винні за порушення вимог даної інстркції, нсуть відповідальність згідно чиноого законодавства України.

ІНСТРУКЦІЯ 

з охорони праці

по пожежній безпеці

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ 

У зв’язку з використанням на деревообробних підприємствах матеріалів, що легко загораються, можуть скластися умови для виникнення пожеж. З метою запобігання виникнення пожеж здійснюються заходи:

n з новочками, що поступають на роботу, проводяться навчання та інструктажі з протипожежної безпеки.

n працюючих знайомлять з місцезнаходженням засобів сповіщення про пожежу і правилами користування ними.

n електричні проводи ретельно ізолюються, електроапарати та електродвигуни захищені від попадання всередину посторонніх предметів.

n в час перерви і по закінченюю роботи електроустаткування вимикається.

n найбільш небезпечні ділянки обладнуються пожежними: ящик з піском, щит з інвентарем і бочками з водою.

n робочі місця, площадки цехів, теріторія звільняється від опілок.

n заборонено користуватися вогнем і газовою зваркою без застосування запобіжних заходів.

n обладнані спеціально відведені місця для куріння.

n на великих об’єктах створюються спеціальні пости пожежної охорони.

n створюються запаси засобів тушіння пожежі.

n проводиться профілактична робота по усуненню пожежнонебезпечної обстановки.

n за порушення противопожежних правил введена відповідальність.

n призначаються відповідальні особи за протипожежний стан як підприємства вцілому, так і окремих його підрозділів.

n обладнується пожежне водопосточання і пожежна сигналізація.

n будуються під’їзні шляхи, що забезпечують під’їзд пожежних машин до всіх ділянок об’єкту.

n в пожежнонебезпечних приміщеннях всіх класів використовуються переносні світильники тільки захисного виконання. Скляний ковпак повинен бути захищений стальною сіткою.

n місця для зберігання і приготування антисептиків обладнують вогнетушителями, піском і водою.

n на будівельному майданчику і деревообробних підприємствах противопожежні в’їзд і виїзд на дороги. Вони повинні бути хорошо освітлені, бути чистими, не закиданими сміттям, снігом, посторонніми предметами.

n горючі матеріали на будівельному майданчику складають на відстані 15 м від об’єктів, що будуються, чи тимчасових споруд.

n склади горючих і мастильних матеріалів розташовують з протилежного боку і на великій відстані від будинків.

n тимчасові металеві та електричні печі дозволяється влаштовувати тільки за згодою з органами пожежного нагляду.

n в цехах і майстернях влаштовують пожежний водопровід, а на території вздовж доріг і проїздів на відстані 5 м від будівель і 2 м від доріг встановлюють пожежні гідранти. В місцях, де водопровід відсутній, обладнують закритими водоймами на відстані 150-200 м від будівель.

n для подачі сигналів про пожежу на підприємстві повинна бути пожежна сигналізація.

n для забезпечення боротьби з пожежами і їх профілактики на кожнім будівництві і підприємстві зі складу працюючих створюються добровільні пожежні дружини.

n кожен працюючий, помітивши пожежу, зобов’язаний негайно викликати пожежну команду.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ІНСТРУКЦІЇ

Особи винні за порушення вимог даної інстркції, нсуть відповідальність згідно чиноого законодавства України.

1

Історія Державного професійно-технічного навчального закладу «Шосткинське вище професійне училище» розпочалась 31 грудня 1976 року, коли Рада Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки, Державний комітет з професійної освіти та Міністерство промислового будівництва підписали спільний наказ за № 3/458 про створення в Шостці – одному з найбільших райцентрів Сумської області – училища будівельного профілю.

Проект передбачав цілий комплекс споруд різного призначення для задоволення всіх потреб професійно-технічного навчального закладу. Сюди ввійшли: 4-поверховий навчальний корпус, де розмістилися 20 кабінетів теоретичного навчання (в т.ч. й лабораторії) та адміністративний відділ; два окремі 2-поверхові корпуси з просторим фойє, їдальнею на 150 посадочних місць, спортзалом на 250 місць та 10 майстернями виробничого навчання; 5-поверховий гуртожиток на 450 місць; котельня; господарчі будівлі. Проектна потужність училища – 720 навчальних місць. Сам навчальний закладу становить компактний і зручний комплекс, розташований в екологічно благополучному мікрорайоні міста, на перетині важливих авто маршрутів, відносно недалеко від залізничного вокзалу та автостанції.

Шосткинське середнє міське професійно-технічне училище № 19 відкрило свої двері 01 вересня 1977 року.

Це було четверте училище, відкрите в місті, його перший набір становив 6 навчальних груп загальною кількістю 134 учні й охоплював 4 будівельні професії:

- електрогазозварник;

- електромонтажник;

- штукатур;

- лицювальник-плиточник-мозаїчник.

В наступні роки поступово розширювався перелік професій: з’явились групи працівників мостових, козлових і консольних кранів, столярів будівельних-теслярів, мулярів-монтажників.

З 1980 року училище почало освоювати інші профілі, паралельно поглиблюючи і вдосконалюючи навчання за будівельними професіями. Бурхливий розвиток промисловості в місті та регіоні допоміг відкрити в Шосткинському ПТУ № 19, групи слюсарів з ремонту автомобілів, слюсарів контрольно-вимірювальних пристроїв та апаратів.

З 1982 по 1987 рік у місті було розформовано два училища, які готували кваліфікованих робітників на базі повної загальної середньої освіти. Правонаступником цих училищ стало ПТУ № 19, перейнявши від ТУ №№ 3 і 17 традиції підготовки продавців та кухарів-кондитерів.

В 1990 році Шосткинське ПТУ № 19 першим у Сумській області організовувало курсову підготовку з окремих професій для всіх бажаючих з числа працівників училища, учнів та жителів міста й району. Це дозволило училищу вийти на інший рівень і стати джерелом професійних знань не лише для молоді 15-18 років, але й для людей більш старшого віку.

Училище оперативно відгукнулось на стрімкі зміни в суспільстві та економіці, пов’язані з перебудовою і розвалом Радянського Союзу, організувавши в 1991 році співпрацю з міським центром зайнятості по перепідготовці робітничих кадрів. І знову ПТУ № 19 стало першим у Сумській області. У період розбудови незалежної України це було новим поштовхом для розвитку училища.

З 1999 року училище першим в області почало навчання за професією «бармен-буфетник-офіціант» і запропонувало платну первинну професійну підготовку для учнів, зарахованих понад державне замовлення.

Поворотним для училища став 2002 рік. На двадцять п’ятому році свого існування наказом Міністерства освіти і науки України № 92 від 14 лютого 2002 р. ПТУ № 19 було реорганізоване у Вище професійне училище. Ліцензування підготовки молодших спеціалістів за напрямком «Технологія харчування» підняло училище на ІІІ атестаційний рівень – найвищий атестаційний рівень для професійно-технічних навчальних закладів.

На сьогоднішній день ДПТНЗ «Шосткинське вище професійне училище» являє собою багатопрофільний навчальний заклад з різнорівневою освітою.

Виробниче навчання - це процес і навчальний предмет у системі професійної підготовки "столяра будівельного". Його можна розглядати як складник професійної освіти; підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві. Для виробничого навчання, як складника навчального процесу, характерні специфічні цілі, завдання, зміст, форми, методи та засоби навчання.

Сто́ляр, рідко те́сля^[1] — робітник, фахівець, який займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього^[2].

Столярна майстерня

0

Обробка деревини – одне з найдавніших ремесел, опанованих людиною.

Професія столяр - одна з найдавніших професій у світі, а обробка дерева - одне з перших ремесел, яким опановувала людина.

Столяр виготовляє меблі (м'які, корпусні, офісні), бере участь в будівництві: виготовлення і монтаж дверей і вікон, меблів, що вбудовується, монтаж перегородок, урізання замків і ручок, облицювання стін дерев'яними панелями, а також виготовлення різноманітних виробів з дерева: бігових лиж, вішалок, карнизів, свічників і всіляких декоративних предметів.

Столяр працює не тільки з деревом, а і з матеріалами, які замінюють дерево, з різним способом кріплення і монтажу продукції, металевими шурупами, скобами, цвяхами, клеями, матеріалами, необхідними для облицювання, обтягування, обробки, дерев'яних виробів (плівками, лаками, фарбами, тканинами).

Жодна будова не може обійтись без столяра. Від його уміння, професійних навиків, естетичного смаку залежить вигляд будинку чи приміщення.

Столяр – багатопрофільна професія. Він може виконувати роботу скляра; при виготовленні меблів працюють столяри-мебльовики; ремонт та виготовлення високохудожніх виробів із дерева виконують червонодеревники та реставратори. У столярній справі приховані величезні можливості для винахідництва.

Столяр повинен:

• знати основні породи, властивості та дефекти деревини; способи її обробки, виготовлення, монтажу столярних виробів; види клею та лаків;

• володіти навичками роботи з електротехнікою, технічними кресленнями;

• вміти користуватись ручними інструментами, деревообробними верстатами;

• зачищати деталі;

• готувати поверхні під фанерування;

• встановлювати віконні та дверні блоки, вбудовані меблі;

  • виготовляти заготовки столярних виробів.

Велике значення в його роботі мають:

• точний окомір,

• уважність,

• акуратність та терпіння,

• наявність образної пам’яті,

• естетичний художній смак та творче мислення,

• розвинена уява,

• майстерність.

Столяр – одна з небагатьох професій, яка завжди актуальна і затребувана. Вибирати її варто людям, які «відчувають дерево», схильні до ручної праці, конструювання.

Тож якщо твоя душа потребує творчості, а руки вправні до роботи, запрошуємо на навчання до Шосткинського вищого професійного училища, для здобуття професії Столяр будівельний!

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ЖИТИ ГІДНО –
 ПОДБАЙТЕ ПРО СВОЮ МАЙСТЕРНІСТЬ ВЖЕ СЬОГОДНІ!